Найчастіше використовуваний одягткацтво тканиниТкацький верстат має форму човника, на якому пряжа формується шляхом зміни довготи та широти. Його організація зазвичай має три категорії: плоска, саржева та атласна, і їхня організація змінюється (у сучасний час, завдяки застосуванню безчовникового ткацького верстата, ткацтво таких тканин не використовується у формі човника, але тканина все ще залишається човниковою). З компонентів бавовняної тканини, шовкової тканини, вовняної тканини, лляної тканини, тканини з хімічних волокон та їх змішаних та тканих тканин, використання тканих тканин в одязі як в різноманітності, так і в кількості виробництва. Через відмінності в стилі, технології, стилі та інших факторах існують великі відмінності в процесі обробки та способах процесу. Нижче наведено основні знання загальної обробки тканого одягу.
(1) Процес виробництва тканого одягу
Поверхневі матеріали в заводській технології перевірки, різання та шиття ґудзиків із замковою щілиною, прасування одягу, перевірка упаковки, зберігання або відвантаження.
Після того, як тканина надходить на фабрику, слід перевірити кількість, зовнішній вигляд та внутрішню якість. Тільки після того, як вона відповідає виробничим вимогам, її можна вводити в експлуатацію. Перед масовим виробництвом спочатку слід провести технічну підготовку, включаючи розробку технологічного листа, зразка та виготовлення зразка одягу. Зразок одягу може потрапити до наступного виробничого процесу лише після підтвердження замовником. Тканини розкроюються та зшиваються у напівфабрикати. Після того, як деякі човникові тканини перетворюються на напівфабрикати, відповідно до спеціальних вимог процесу, їх необхідно сортувати та обробляти, наприклад, прати одяг, шліфувати, скручувати тощо, і, нарешті, пройти допоміжний процес та обробку, а потім упаковувати та зберігати після проходження перевірки.
(2) Мета та вимоги до перевірки тканини
Якість якісних тканин є важливою частиною контролю якості готової продукції. Перевірка та визначення вхідної тканини може ефективно покращити рівень якості одягу.
Перевірка тканини включає як зовнішній вигляд, так і внутрішню якість. Основним видом тканини є наявність пошкоджень, плям, дефектів ткацтва, різниці в кольорі тощо. При промиванні тканини піском також слід звернути увагу на наявність піщаних доріжок, мертвих складок, тріщин та інших дефектів. Дефекти, що впливають на зовнішній вигляд, слід позначити під час перевірки та уникати їх під час розкрою.
Внутрішня якість тканини головним чином включає усадку, стійкість кольору та вміст три ваги (м, унції). Під час інспекційного відбору проб слід вирізати репрезентативні зразки різних сортів та різних кольорів для тестування, щоб забезпечити точність даних.
Водночас слід перевірити допоміжні матеріали, що надходять на завод, такі як коефіцієнт усадки еластичного пояса, стійкість адгезії клейкої підкладки, ступінь гладкості блискавки тощо. Допоміжні матеріали, які не відповідають вимогам, не будуть введені в експлуатацію.
(3) Основний робочий процес технічної підготовки
Перед початком масового виробництва технічний персонал повинен спочатку виконати якісну технічну підготовку. Технічна підготовка включає три етапи: технологічний лист, виготовлення паперових зразків та виготовлення зразків одягу. Технічна підготовка є важливим засобом забезпечення безперебійного масового виробництва та відповідності кінцевого продукту вимогам замовника.
Технологічний лист є керівним документом у обробці одягу. Він висуває детальні вимоги до специфікацій, пошиття, прасування, обробки та пакування тощо, а також уточнює такі деталі, як розташування аксесуарів для одягу та щільність швейних доріжок, див. Таблицю 1-1. Усі процеси в обробці одягу повинні виконуватися суворо відповідно до вимог технологічного листа.
Виготовлення зразків вимагає точного розміру та повних специфікацій. Контурні лінії відповідних деталей повинні точно збігатися. На зразку повинні бути позначені номер одягу, деталь, специфікація, напрямок шовкових пасом та вимоги до якості, а на відповідному місці зрощування має бути проштампована композитна пломба зразка.
Після завершення складання технологічного листа та формування зразка можна розпочати виробництво невеликих партій зразків одягу, а невідповідності можна вчасно виправити відповідно до вимог замовників та процесу, а також вирішити труднощі процесу, щоб операція з масовим потоком могла виконуватися безперебійно. Зразок став однією з важливих баз контролю після замовника.
(4) Вимоги до процесу різання
Перед різанням слід намалювати креслення розвантаження відповідно до зразка. Основний принцип розвантаження – «Повність, обґрунтованість та економія». Основні вимоги до процесу різання такі:
(1) Очистіть кількість вантажу в момент буксирування та зверніть увагу, щоб уникнути дефектів.
(2) Різні партії фарбованих або промитих піском тканин слід розрізати партіями, щоб запобігти появі різниці в кольорі на одному й тому ж одязі. Для запобігання появі різниці в кольорі тканини різниця в кольорі може бути виражена як різниця.
(3) Під час вивантаження матеріалів звертайте увагу на те, чи відповідають шовкові нитки тканини та напрямок ниток одягу вимогам процесу. Оксамитові тканини (такі як оксамит, вельвет тощо) не слід вивантажувати у зворотному напрямку, інакше це вплине на глибину кольору одягу.
(4) Для картатої тканини слід звернути увагу на вирівнювання та розташування смуг у кожному шарі, щоб забезпечити узгодженість та симетрію смуг на одязі.
(5) Різання вимагає точного різання, прямих і плавних ліній. Тротуар не повинен бути занадто товстим, а верхній і нижній шари тканини не повинні бути занадто розрізаними.
(6) Відріжте ніж відповідно до зразкової позначки.
(7) Слід звернути увагу, щоб не пошкодити зовнішній вигляд одягу під час використання маркування конусного отвору. Після розкрою кількість та перевірку планшетів слід підрахувати, а потім упакувати відповідно до специфікацій одягу, додавши номер підтвердження квитанції, деталі та специфікації.
(5) Шиття та пошиття – це центральний процесобробка одягуПошиття одягу можна розділити на машинне та ручне шиття залежно від стилю та характеру ремесла. У процесі шиття та обробки реалізується потік операцій.
Застосування клейкої підкладки в обробці одягу є більш поширеним явищем, її роль полягає у спрощенні процесу пошиття, забезпеченні однорідності якості одягу, запобіганні деформації та зморшкуватості, а також у певній ролі в моделюванні одягу. Її типи, що використовуються як основа для нетканих матеріалів, тканих матеріалів, трикотажу, використання клейкої підкладки слід вибирати відповідно до тканини та деталей одягу, а також точно визначати час, температуру та тиск, щоб досягти кращих результатів.
При обробці тканого одягу стібки з'єднуються за певним законом, утворюючи міцну та красиву нитку.
Слід можна узагальнити за такими чотирма типами:
1. Ланцюжковий шов Ланцюжковий шов складається з одного або двох швів. Одинарний шов. Його перевага полягає в тому, що кількість швів, що використовуються на одиницю довжини, невелика, але недоліком є те, що при розриві ланцюжка відбувається звільнення краєвого замка. Подвійний шов називається подвійним ланцюговим швом, який виготовляється з нитки голки та гачка, його еластичність та міцність кращі, ніж у замкової нитки, і його нелегко розв'язати одночасно. Одинарний ланцюжковий шов часто використовується для подолу піджака, шва штанів, головки піджака костюма тощо. Подвійний ланцюжковий шов часто використовується для шва краю шва, заднього та бокового швів штанів, еластичного пояса та інших деталей з більшою розтяжністю та сильним зусиллям.
2. Слід лінії замкового шва, також відомий як слід човникового шва, з'єднаний між собою двома швами у шві. Два кінці шва мають однакову форму, його розтягування та еластичність погані, але верхній та нижній шов близькі. Лінійний слід замкового шва є найпоширенішим слідом шва, який часто використовується для зшивання двох шматків шовного матеріалу. Наприклад, для зшивання краю, збереження шва, упаковки в мішок тощо.
3. Обгортковий шов – це нитка, що встановлюється на краю шва за допомогою серії швів. Залежно від кількості швів (одношовний шов, подвійний шов… шестишовний обгортковий шов). Його характеристика полягає в тому, що край шва обгортається, запобігаючи краю тканини. Коли шов розтягується, може відбуватися певний ступінь взаємного перенесення між поверхневою лінією та нижньою лінією, завдяки чому еластичність шва покращується, тому він широко використовується для обробки краю тканини. Три- та чотиришовні шви є найпоширенішими тканими виробами. П'яти- та шестирічні шви, також відомі як «композитні доріжки», складаються з дворядкового шва з три- або чотирирядковими швами. Його найбільшою характеристикою є велика міцність, яку можна комбінувати та обгортати одночасно, щоб покращити щільність швів та ефективність шиття.
4. Шовний слід складається з більш ніж двох голок та вигнутої нитки-гачка, протягнутих одна через одну, а іноді спереду додається одна або дві декоративні нитки. Характеристики шва міцні, добре розтягуються, гладкий шов, а в деяких випадках (наприклад, при строчному шві) також можуть відігравати певну роль у запобіганні розтріскування країв тканини.
Форма базового шиття показана на рисунку 1-13. Окрім базового шиття, існують також методи обробки, такі як складання та вишивка тканиною, відповідно до вимог стилю та технології. Вибір голки, нитки та щільності голкової доріжки при пошитті тканого одягу повинен враховувати вимоги до текстури тканини та процесу обробки.
Голки можна класифікувати за «типом та номером». За формою, стібки можна розділити на типи S, J, B, U, Y, що відповідають різним тканинам, відповідно до використання відповідного типу голки.
Товщина стібків, що використовуються в Китаї, залежить від їх кількості, і ступінь товщини стає все товщим і товщим зі збільшенням кількості. Кількість стібків, що використовуються в обробці одягу, зазвичай коливається від 7 до 18, а різні тканини одягу використовують стібки різної товщини.
В принципі, вибір швів повинен бути такої ж текстури та кольору, як і тканина одягу (особливо для декоративного дизайну). Шви зазвичай включають шовкові нитки, бавовняні нитки, бавовняно-поліестерові нитки, поліестерові нитки тощо. Вибираючи шви, слід також звертати увагу на якість швів, таку як стійкість кольору, усадка, міцність на зношування тощо. Для всіх тканин слід використовувати стандартні шви.
Щільність слідів голки – це щільність основи голки, яка визначається кількістю швів на поверхні тканини в межах 3 см, а також може бути виражена кількістю отворів у тканині довжиною 3 см. Стандартна щільність слідів голки при обробці тканого одягу.
Пошиття одягу загалом вимагає акуратності та краси, не повинно бути асиметрії, кривого шва, протікання, неправильного шва та інших явищ. Під час пошиття слід звертати увагу на візерунок зрощення та симетрію. Шов має бути рівномірним і прямим, гладким і гладким; дотична поверхні одягу має бути плоскою, без зморшок і невеликих складок; шов має бути в хорошому стані, без розривів, плаваючих ліній, а важливі частини, такі як кінчик коміра, не повинні бути дротяними.
(6) цвях-пряжка у формі замкової щілини
Отвір для замка та пряжка-цвях в одязі зазвичай виготовляються машинним способом. Пряжка-очко поділяється на плоский отвір та отвір для ока за своєю формою, зазвичай відомий як отвір для сну та отвір для голубиного ока.
Прямі вічка широко використовуються в сорочках, спідницях, штанах та інших виробах з тонких матеріалів.
Очі фенікса здебільшого використовуються в куртках, костюмах та інших товстих тканинах категорії пальто.
При виборі замкового отвору слід звернути увагу на такі моменти:
(1) Чи правильне положення поясної пояси.
(2) Чи відповідає розмір вічка ґудзика розміру та товщині ґудзика.
(3) Чи добре вирізаний отвір для петлі.
(4) якщо одяг виготовлений з еластичного (еластичного) або дуже тонкого матеріалу, слід враховувати використання отвору для замка у внутрішньому шарі тканинного армування. Пришивання ґудзика повинно відповідати положенню точки торця, інакше ґудзик не спричинить деформації та перекісу положення ґудзика. Також слід звернути увагу на те, чи достатньо кількості та міцності скоби, щоб запобігти випаданню ґудзика, і чи достатньо кількості пряжок на одязі з товстої тканини.
(Сім) гарячих людей часто використовують «триточкове шиття сім точок гарячого» для сильного регулювання гарячого, що є важливим процесом в обробці одягу.
Праска виконує три основні функції:
(1) Видаліть складки з одягу за допомогою розпилення та прасування, а тріщини розрівняйте.
(2) Після гарячої обробки надайте одягу вигляду плоского, складчастого, прямолінійного.
(3) Використовуйте навички прасування «повернення» та «тягнення», щоб відповідно змінити усадку волокна, а також щільність і напрямок організації тканини, сформувати тривимірну форму одягу, адаптуватися до вимог форми тіла людини та стану активності, щоб одяг мав гарний зовнішній вигляд та був комфортним у носінні.
Чотири основні елементи, що впливають на прасування тканини: температура, вологість, тиск і час. Температура прасування є основним фактором, що впливає на ефект прасування. Ключовою проблемою оброблення є правильне визначення температури прасування різних тканин. Якщо температура прасування занадто низька для досягнення ефекту прасування, це призведе до пошкодження тканини.
Температура прасування всіх видів волокон, навіть час контакту, швидкість руху, тиск прасування, наявність постільної білизни, товщина постільної білизни та вологість, залежать від різних факторів.
Під час прасування слід уникати таких явищ:
(1) Полярне сяйво та горіння на поверхні одягу.
(2) На поверхні одягу залишилися невеликі брижі, зморшки та інші дефекти, пов'язані з нагріванням.
(3) Є витік та гарячі частини.
(8) Огляд одягу
Перевірка одягу повинна проходити через увесь процес обробки, що включає розкрой, пошиття, застібку-застібку, оздоблення та прасування. Перед пакуванням та зберіганням готові вироби також повинні бути ретельно перевірені, щоб забезпечити їх якість.
Основний зміст перевірки готової продукції включає:
(1) Чи збігається стиль зі зразком підтвердження.
(2) Чи відповідають розмір та специфікації вимогам технологічного аркуша та зразка одягу.
(3) Чи правильний шов, і чи пошитий одяг акуратно та рівно.
(4) одяг зі смужкової тканини перевірте, чи пара правильна.
(5) чи правильний шовковий візерунок тканини, чи немає на тканині дефектів, чи є жир.
(6) Чи є проблема з різницею в кольорі одного й того ж одягу.
(7) Чи добре прасується.
(8) Чи є склеювальна підкладка міцною, і чи є явище проникнення клею.
(9) Чи було відремонтовано дротяну головку.
(10) Чи є аксесуари до одягу повними.
(11) Чи відповідають маркування розміру, маркування прання та торгова марка на одязі фактичному вмісту товару, а також чи правильно вони розміщені.
(12) Чи є одяг загалом гарним.
(13) Чи відповідає упаковка вимогам.
(9) Упаковка та зберігання
Упаковку одягу можна розділити на два види підвішування та пакування, які зазвичай поділяються на внутрішню упаковку та зовнішню упаковку.
Внутрішнє пакування означає, що один або декілька предметів одягу поміщаються в гумовий пакет. Номер платежу та розмір одягу повинні відповідати зазначеним на гумовому пакеті, а пакування має бути гладким та красивим. Деякі спеціальні стилі одягу слід пакувати спеціально, наприклад, скручений одяг, який потрібно упаковувати у вичавленому вигляді, щоб зберегти свій стиль.
Зовнішня упаковка зазвичай упаковується в картонні коробки відповідно до вимог замовника або інструкцій з технологічного листа. Форма упаковки зазвичай буває змішаного кольорового змішаного коду, одноколірного незалежного коду, одноколірного змішаного коду, змішаного незалежного коду чотирьох видів. Під час упаковки слід звертати увагу на повну кількість та точне поєднання кольорів і розмірів. На зовнішній коробці нанесіть позначку коробки, вказавши замовника, порт відправлення, номер коробки, кількість, походження тощо, а вміст відповідає фактичному товару.
Час публікації: 25 травня 2024 р.
